Значення в інших словниках
-
запрацювати —
запрацюва́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
запрацювати —
ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ...
Словник синонімів української мови
-
запрацювати —
ЗАПРАЦЮВА́ТИ див. запрацьо́вувати.
Словник української мови в 11 томах
-
запрацювати —
Запрацьовувати, -вую, -єш сов. в. запрацювати, -цюю, -єш, гл. Зарабатывать, заработать, пріобрѣтать, пріобрѣсть трудомъ. Вес, думаю, що небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь. МВ. І. 24. Я запрацювала корову. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка