запірний

запірни́й

-а, -е, спец. Признач. для запирання, замикання.

Значення в інших словниках

1. запірний — запі́рний прикметник запірни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. запірний — ЗАПІ́РНИЙ, а, е, спец. Признач. для запирання, замикання. Дерев’яна платформа вантажного автомобіля має відкидні борти, скріплені між собою за допомогою запірних гаків (Підручник шофера..  Словник української мови в 11 томах