Великий тлумачний словник сучасної мови

зариблювати

зари́блювати

-юю, -юєш, недок., зарибити, -блю, -биш; мн. зариблять; док., перех., спец.

Те саме, що зарибнювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зариблювати — зари́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зариблювати — ЗАРИ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАРИ́БИТИ, блю, биш; мн. зари́блять; док., перех., спец. Те саме, що зари́бнювати. Треба б купити пудів два риби та зарибити ставок (Сл. Гр.); Правління разом з колгоспниками намітило.. зарибити став мальком дзеркального коропа (Рад. Укр., 26.III 1946, 1).  Словник української мови в 11 томах