зарозуміватися

зарозуміва́тися

-аюся, -аєшся, недок., зарозумітися, -іюся, -ієшся, док.

Почати поводитися гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому-небудь вищим від інших; зазнаватися.

Значення в інших словниках

1. зарозуміватися — БУНДЮЧИТИСЯ; док. ЗАРОЗУМІТИСЯ, розібратися, забрати в голову.  Словник синонімів Караванського
2. зарозуміватися — зарозуміва́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. зарозуміватися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. зарозуміватися — ЗАРОЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАРОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Почати поводитися гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому-небудь вищим від інших; зазнаватися. Мовчав [Кіндрат Дорофійович], дивився на сина. — Дуже ти, хлопче, зарозумівся (Логв., Літа.., 1960, 15).  Словник української мови в 11 томах