зарубка

I з`арубка-и, ж.

Виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям.

II зар`убка-и, ж., гірн.

Те саме, що зарубування.

Значення в інших словниках

1. зарубка — (виїмка на чомусь, зроблена чимсь гострим) насічка, карб, рубець.  Словник синонімів Полюги
2. зарубка — за́рубка іменник жіночого роду знак зару́бка іменник жіночого роду зарубування  Орфографічний словник української мови
3. зарубка — ЗАРУ́БКА, и, ж., гірн. Те саме, що зару́бування 2. Гірничі врубові машини використовують для зарубки та відбивання корисних копалин в очисних вибоях (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. зарубка — ЗА́РУБКА (виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою чи іншим знаряддям), ЗАРУ́БИНА, НА́СІЧКА, НА́ДСІ́ЧКА, КАРБ, РУБЕ́ЦЬ. — Зробимо зарубки на деревах... Камінців накидаємо... Щоб не сплутатись, не згубити слід (Ю.  Словник синонімів української мови
5. зарубка — ЗА́РУБКА, и, ж. Виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям. Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних, а навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками...  Словник української мови в 11 томах