заряд
заря́д
I -у, ч.
1》 Певна кількість вибухової речовини, яка міститься у патроні, снаряді, міні і т. ін.
2》 Бойовий патрон, снаряд, а також куля, дріб, картеч із потрібною для пострілу кількістю вибухової речовини, введені в канал вогнепальної зброї.
3》 фіз. Властивість речовинного об'єкта, яка проявляється у взаємодії з електромагнітним полем; фізична величина, що характеризує цю властивість.
Електричний заряд — а) джерело електричного поля; б) фізична величина, яка характеризує інтенсивність електромагнітного впливу заряджених частинок та тіл.
4》 перен. Запас сильних почуттів, якостей і т. ін.; наснага.
II -у, ч., зах.
Управління, керівництво.
Великий тлумачний словник сучасної української мови