засадець —
заса́дець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
засадець —
Засадець, -дця м. = засадьок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. ум. засадчик, засадчичок. Жінка вибере із діжі тісто та маленький засадчичок посадить. ЗОЮР. II. 32.
Словник української мови Грінченка