Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
заскубти —
заску́бти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
заскубти —
ЗАСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., розм. 1. кого, що. Почати скубти. Зачіпала [попадя] і товкла Куди довелося, На остаток заскубла Попа за волосся (С. Руданський); Вівці розбрелися схилом і спокійно заскубли траву (із журн.). 2. кого.
Словник української мови у 20 томах
заскубти —
ЗАСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., розм. Замучити, скубучи, щипаючи. *Образно. — Заскубуть, заклюють вони мене, мамо, як лихі шуляки голубку (Н.-Лев., II, 1956, 327).
Словник української мови в 11 томах
заскубти —
Заскуба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. заскубти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Часто и много драть за волосы; вообще подвергать постоянному дурному обращенію: побоямъ, преслѣдованіямъ и пр. 2) Хватить за волосы. Кільки заскуб чуприни, тільки і вирвав.
Словник української мови Грінченка