заслона

засло́на

-и, ж.

1》 Те, чим запинають, затуляють що-небудь; запона.

2》 Густа, суцільна пелена чого-небудь, що обмежує видимість.

|| Те, що прикриває, захищає що-небудь, створюючи перешкоду для проникнення чогось іззовні.

Димова заслона — штучно створені в повітрі хмари диму або туману як засіб маскування, прикриття кого-, чого-небудь.

3》 перен. Захист, заступництво.

4》 рідко. Те саме, що заслін 2).

5》 діал. Заслінка.

Значення в інших словниках

1. заслона — засло́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. заслона — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. заслона — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І.  Словник синонімів української мови
4. заслона — ЗАСЛО́НА, и, ж. 1. Те, чим запинають, затуляють що-небудь; запона. Він вийшов, і заслона з войлока, що служила замість дверей, неспокійно захиталася за ним (Фр., VI, 1951, 74); — Постав там ліжко, ..  Словник української мови в 11 томах
5. заслона — Заслона, -ни ж. 1) Занавѣсъ. Н. Вол. у. 2) = заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. Котл. МЧ. 364. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда. Котл. Ен. V. 60.  Словник української мови Грінченка