засліджений

заслі́джений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заслідити.

Значення в інших словниках

1. засліджений — заслі́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. засліджений — ЗАСЛІ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до засліди́ти. Пив [Антін] чай нашвидку за столом, заслідженим кришками, денцями, мокрих склянок та посадою (Коцюб., II, 1955, 283).  Словник української мови в 11 томах