засмикувати

засми́кувати

I -ую, -уєш, недок., засмикати, засмикаю, засмикаєш і рідко засмичу, засмичеш, док., перех. і без додатка.

1》 Стомлювати частими поїздками, тяжкою роботою і т. ін. (коня). Засмикати коня.

2》 перен., розм. Змучувати, стомлювати кого-небудь безперервними вимогами, питаннями, дорученнями і т. ін.

3》 тільки док. Почати смикати; зашарпати, засіпати.

II -ую, -уєш, недок., засмикнути, -ну, -неш, док., перех.

Різким рухом, ривками, поривчасто посувати край завіси, штори і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. засмикувати — засми́кувати 1 дієслово недоконаного виду стомлювати рідко засми́кувати 2 дієслово недоконаного виду різко завішувати  Орфографічний словник української мови
2. засмикувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
3. засмикувати — ЗАСМИ́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ЗАСМИ́КАТИ, засми́каю, засми́каєш і рідко засми́чу, засми́чеш, док., перех. і без додатка. 1. Стомлювати частими поїздками, важкою роботою і т. ін. (коня). Засмикати коня. 2. перен., розм.  Словник української мови в 11 томах
4. засмикувати — Засмикувати, -кую, -єш сов. в. засмикати, -каю, -єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. Ном. № 10057. 2) Сбивать, сбить съ толку.  Словник української мови Грінченка