застиглість

засти́глість

-лості, ж.

Відсутність руху, змін.

|| Властивість і стан кого-, чого-небудь застиглого.

Значення в інших словниках

1. застиглість — засти́глість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. застиглість — ЗАСТИ́ГЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан кого-, чого-небудь застиглого. У сучасних теоретичних статтях часто доводиться читати презирливі слова на адресу нормативності; очевидно, під нормативністю розуміється застиглість, догматизм, схоластика (Рад. літ-во, 1, 1961, 20).  Словник української мови в 11 томах