застогнати

застогна́ти

-стогну, -стогнеш, док.

1》 Почати стогнати; видати стогін (у 1 знач.) (про людей).

|| Почати видавати звуки, що нагадують стогін (про птахів і тварин).

|| Глухо завити, загудіти (про стихійні сили природи, предмети і т. ін.).

|| Наповнитися стогоном, гулом.

2》 Почати говорити із стогоном, жалісливо, протяжно.

3》 перен. Почати страждати, мучитися під гнітом кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. застогнати — застогна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. застогнати — ЗАСТОГНА́ТИ, стогну́, сто́гнеш, док. 1. Почати стогнати; видати стогін (у 1 знач.) (про людей). Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Вовчок, І, 1955, 325); Спочатку мученик мовчав, і тільки сльози текли по непорушному лиці, мовчав на допити...  Словник української мови в 11 томах
3. застогнати — Застогнати, -ну, -неш гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Стор. МПр. 23. Застогнали, заплакали церковнії мури. К. Досв. 211. Загула, застогнала земля під козацькими підківками. Левиц. І. 16.  Словник української мови Грінченка