Великий тлумачний словник сучасної мови

застувати

за́стувати

-ую, -уєш і застити, защу, застиш, недок., перех. і без додатка, розм.

Закривати, затуляти собою що-небудь.

Застувати очі кому — заважати добре бачити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. застувати — за́стувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. застувати — (сонце) застити, затуляти, закривати, заслоняти, заступати, заслонювати.  Словник синонімів Караванського
  3. застувати — див. заважати; перешкоджати  Словник синонімів Вусика
  4. застувати — ЗА́СТУВАТИ, ую, уєш і ЗА́СТИТИ, за́щу, за́стиш, недок., перех. і без додатка, розм. Закривати, затуляти собою що-небудь. — Тоді ви були зовсім іншою, — глухо заговорив майор, звертаючись до Ясногорської. —Пам’ятаєте, у ешелоні?..  Словник української мови в 11 томах
  5. застувати — Застувати, -тую, -єш гл. Заслонять свѣтъ, застить. Ном. № 12740.  Словник української мови Грінченка