застібати

застіба́ти

-аю, -аєш і рідше застібувати, -ую, -уєш, недок., застебнути, -стебну, -стебнеш і рідко застібнути, -стібну, -стібнеш, док., перех.

З'єднувати, скріплювати одяг, взуття і т. ін. за допомогою ґудзиків, гапликів, кнопок тощо.

|| рідко. Закривати що-небудь (портфель, чемодан і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. застібати — застіба́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. застібати — ЗАСТІБА́ТИ (одяг, взуття за допомогою гапликів, ґудзиків, кнопок і т. ін.), ЗАСТІ́БУВАТИ рідше, ЗАЩІПА́ТИ рідше, ЗАЩІБА́ТИ рідко, ЗАЩІ́БУВАТИ рідко. — Док.: застебну́ти, застібну́ти, защепну́ти, защебну́ти.  Словник синонімів української мови
3. застібати — Застіба́ти, -стіба́ю, -стіба́єш; застебну́ти, -стебну́, -стебне́ш; застебни́, -ні́ть; засте́бнутий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. застібати — ЗАСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ЗАСТІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТЕБНУ́ТИ, стебну́, сте́бнеш і рідко ЗАСТІБНУ́ТИ, стібну́, сті́бнеш, док., перех. З’єднувати, скріплювати одяг, взуття і т. ін. за допомогою гудзиків, гапликів, кнопок тощо.  Словник української мови в 11 томах