Великий тлумачний словник сучасної мови

застільний

засті́льний

-а, -е.

1》 Який міститься, розташований позаду стола.

2》 Який відбувається за столом під час їди.

|| у знач. ім. застільна, -ної, ж. Пісня під час урочистого обіду, вечері тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. застільний — засті́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. застільний — Засті́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. застільний — ЗАСТІ́ЛЬНИЙ, ЗАСТО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який міститься, розташований позаду стола. Десь опівночі у застільну віконницю шкрябнуло, і Жежеря, багатозначно прошепотівши: «Він!», почовгав у сіни відмикати двері (Речм., Весн.  Словник української мови в 11 томах
  4. застільний — Застільний, -а, -е Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так... К. Д. Серце, 19.  Словник української мови Грінченка