затемнювати

зате́мнювати

-юю, -юєш і затемняти, -яю, -яєш, недок., затемнити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Робити темним, прикриваючи світло.

|| Робити темним, неосвітленим або слабо освітленим з метою маскування.

2》 перен. Вносити щось неприємне, гнітюче в чиє-небудь життя.

|| Робити похмурим, сумним.

3》 перен. Робити кого-, що-небудь менш помітним, менш значним.

4》 перен. Робити менш зрозумілим, позбавляти ясності, виразності.

Значення в інших словниках

1. затемнювати — зате́мнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затемнювати — ЗАТЕМНЯТИ темнити; (світло) маскувати; (тінню) затінювати, кидати тінь на; (зміст) затьмарювати, затуманювати, робити незрозумілим.  Словник синонімів Караванського
3. затемнювати — зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність.  Фразеологічний словник української мови
4. затемнювати — ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.  Словник синонімів української мови
5. затемнювати — ЗАТЕ́МНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАТЕМНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити темним, прикриваючи світло. Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. затемнювати — Затемнювати, -нюю, -єш гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.  Словник української мови Грінченка