затолочити

затолочи́ти

-очу, -очиш, док., перех.

Толочачи, пошкодити, затоптати (польові та городні рослини).

Значення в інших словниках

1. затолочити — затолочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затолочити — ЗАТОЛОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. Толочачи, пошкодити, затоптати (польові і городні рослини). Що не в’їсть [свиня], то пориє, потолочить, обпаскудить, не дбає, що завтра буде їсти (Март., Тв., 1954, 217); Чоловіче, не йди через город, бо затолочиш!.. (Україна… І, 1960, 289).  Словник української мови в 11 томах
3. затолочити — Затолочити, -чу, -чиш гл. Затоптать.  Словник української мови Грінченка