затурбований

затурбо́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затурбувати.

2》 у знач. прикм. Стурбований, схвильований.

|| Який виражає турботу, занепокоєння.

Значення в інших словниках

1. затурбований — затурбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затурбований — ЗАТУРБО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до затурбува́ти. А він лежить у домовині Покритий квітами, вінками, Не затурбований думками — Такий ясний, спокійний нині! (Тарн., З дал. дороги, 1961, 458). 2. у знач. прикм. Стурбований, схвильований.  Словник української мови в 11 томах