затуркати

зату́ркати

I -аю, -аєш і затурчати, -чу, -чиш, док.

1》 Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (зазвичай про горлиць).

2》 Почати утворювати звуки, подібні до турчання.

3》 перен., розм. Заговорити безперервно, скоромовкою.

II див. затуркувати.

Значення в інших словниках

1. затуркати — зату́ркати 1 дієслово доконаного виду почати туркати; заговорити скоромовкою зату́ркати 2 дієслово доконаного виду заморочити  Орфографічний словник української мови
2. затуркати — Засмикати, збити з пантелику, г. загулюкати і мож. пох. від ЗАТУРКАНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. затуркати — Зату́ркати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. затуркати — ЗАТУ́РКАТИ¹, аю, аєш і ЗАТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (звичайно про горлиць). Дерева заколихались, гілля до гіллі прихилилось, затуркали горлиці (Стор., І, 1957, 83).  Словник української мови в 11 томах
5. затуркати — Затуркати, -каю, -єш гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. Стор. І. 100. 2) Заговорить быстро.  Словник української мови Грінченка