затьмарювати

затьма́рювати

-юю, -юєш, недок., затьмарити, -рю, -риш, док., перех.

1》 Робити щось темним чи невидним, прикриваючи, затуляючи собою або чим-небудь; затемнювати.

|| Своїм яскравим сяйвом робити менш помітними інші сяючі планети (про небесні світила).

2》 перен. Перевершувати кого, що-небудь своїми якостями, досягненнями і т. ін.

3》 перен. Робити менш зрозумілим; заплутувати.

4》 перен. Позбавляти ясності, гостроти (розум, свідомість, зір і т. ін.).

|| безос.

5》 перен. Робити сумним, похмурим, зажуреним; засмучувати.

|| Робити що-небудь безрадісним, тяжким.

Значення в інших словниках

1. затьмарювати — затьма́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затьмарювати — Тьмарити, затемнювати; (радість) захмарювати, потьмарювати, охмарювати; (розум) затуманювати; (чоло) засмучувати; (чим) перевершувати.  Словник синонімів Караванського
3. затьмарювати — ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. затьмарювати — ЗАТЬМА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТЬМА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Робити щось темним чи невидним, прикриваючи, затуляючи собою або чим-небудь, затемнювати. Жодна хмаринка не затьмарювала блакиті (Коп., Лейтенанти, 1947, 177); Гасло сонце.  Словник української мови в 11 томах