затямлювати

затя́млювати

-юю, -юєш, недок., затямити, -млю, -миш; мн. затямлять; док., перех. і без додатка, часто у сполуч. із дав. в. займ. себе, розм.

1》 Зберігати в пам'яті; запам'ятовувати.

2》 рідко. Пригадувати.

Значення в інших словниках

1. затямлювати — затя́млювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затямлювати — ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок.  Словник синонімів української мови
3. затямлювати — Затя́млювати, -тя́млюю, -тя́млюєш; затя́мити, -тя́млю, -тя́миш, -тя́млять; затя́м, затя́ммо або затя́мім, затя́мте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. затямлювати — ЗАТЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТЯ́МИТИ, млю, миш; мн. затямлять; док., перех. і без додатка, часто у сполуч. із дав. в. займ. себе, розм. 1. Зберігати в пам’яті; запам’ятовувати.  Словник української мови в 11 томах