захворювати

захво́рювати

-юю, -юєш, недок., захворіти, -ію, -ієш, док., без додатка і на що.

Починати хворіти, ставати хворим; занедужувати.

|| Бути місцем вияву болю (про частини, органи тіла).

|| Виявляти хворобливі ознаки в розвитку (про рослини).

|| перен. Перейматися чим-небудь, ким-небудь, залишаючи все інше поза увагою.

Значення в інших словниках

1. захворювати — захво́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. захворювати — Занедужувати; док. ЗАХВОРІТИ, захорувати, заслабнути, заслабти, обр. спіймати хворобу, звалитися <�з ніг>, залягти <�в ліжко>.  Словник синонімів Караванського
3. захворювати — див. хворіти  Словник синонімів Вусика
4. захворювати — ЗАХВОРІ́ТИ (стати хворим), ЗАНЕДУ́ЖАТИ, ЗАСЛА́БНУТИ розм., ЗАСЛА́БТИ розм., ЗАСЛАБІ́ТИ розм., ЗАЧАВЛІ́ТИ розм., РОЗНЕДУ́ЖАТИСЯ розм., РОЗХВОРІ́ТИСЯ розм., РОЗНЕМОГТИ́СЯ розм., ЗАХОРУВА́ТИ діал., ЗАХОРІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. захворювати — Захво́рювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. захворювати — ЗАХВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., без додатка і на що. Починати хворіти, ставати хворим; занедужувати. Дизентерія Зонне у мавп постінфекційного імунітету не дає...  Словник української мови в 11 томах