заховувати

захо́вувати

-ую, -уєш, недок., заховати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Класти що-небудь у невідоме, несподіване для інших місце; ховати.

|| Поміщати когось у потаємне місце або навмисне не показувати людям, захищаючи від кого-, чого-небудь.

|| Закривати, затуляти, роблячи невидимим.

|| Поміщати, прибирати що-небудь у належне, певне місце, зберігаючи від псування, втрати і т. ін.

2》 перен. Не виявляти, не показувати чого-небудь; таїти, приховувати.

3》 розм. Зберігати що-небудь у незмінному, недоторканному вигляді.

|| Не змінювати попереднього виразу, зберігати певний стан і т. ін.

4》 тільки док., розм. Поховати, закопавши в землю (померлого).

Значення в інших словниках

1. заховувати — захо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заховувати — Ховати, не виявляти, не показувати, таїти, затаювати, приховувати; (спокій) Г. зберігати; док. ЗАХОВАТИ, сховати, жм. затирити, (кінці) поховати.  Словник синонімів Караванського
3. заховувати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. заховувати — Захо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш; захова́ти, -хова́ю, -ва́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заховувати — ЗАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Класти що-небудь у не відоме, несподіване для інших місце; ховати. Славко миттю заховує міну під підлогу, а Сергій вискакує на подвір’я (Стельмах, Вел.  Словник української мови в 11 томах