захід

за́хід

заходу, ч.

1》 Спуск небесного світила за обрій (перев. про сонце).

2》 Час, коли заходить сонце.

3》 Вогняно-червона заграва над обрієм, коли заходить сонце.

4》 перен. Межа, кінець чого-небудь.

На заході літ (життя) — на схилі віку.

Значення в інших словниках

1. захід — Турбота, клопіт; робити собі захід: турбуватися [IX] — захід (286) — піклування [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. Захід — За́хід іменник чоловічого роду країни Західної Європи й Америки  Орфографічний словник української мови
3. захід — I ЗАХІД, заходу. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна сходу; напрям, протилежний східному; місцевість, частина країни, материка, розташована в цьому напрямі. Вітре тихий від заходу! Вволи волю мого серця (П.  Літературне слововживання
4. захід — Захі́д. 1. Клопіт, зусилля. Зміна статутів вимагає поновного зареєстрованя судового, а се получене з видатками і иньшими заходами (Б., 1895, 2, 2); Мощі бл[аженної] п[амяти] Омеляна Огоновского будуть заходом родини перенесені в другій половині мая с.р.  Українська літературна мова на Буковині
5. захід — 1. захід сонця, (його сяйво) заграва; (життя) межа, кінець, смеркання; 2. (сторона) західній напрям <�сторона>, з. спадень; П. Західня Европа, вільний світ; З. (тактичний) крок, маневр, акція; (публічний) ІД.  Словник синонімів Караванського
6. захід — див. початок  Словник синонімів Вусика
7. захід — I [зах'ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў (сторона світу; дія або засіб для досягнення чогось) II [зах’ід] заходу, м. (на) заход'і, мн. заходие, заход'іў (заходження кудись; намір дії)  Орфоепічний словник української мови
8. захід — за одни́м захо́дом. Одночасно з чим-небудь. От замісив він діжу і став разом на ступу пшоно товкти; а щоб за одним заходом сколотити і масло, прив’язав до пояса горщик з сметаною (Україна сміється); На берег ставка вилізла гладка баба-жаба... — Ква-ква!...  Фразеологічний словник української мови
9. захід — див. захід та схід  Філософський енциклопедичний словник
10. захід — I. ЗА́ХІД (напрямок, сторона, протилежна сходу), ВЕСТ мор., СПА́ДЕНЬ заст. Поїзд крізь темну ніч і осінню сльоту мчав із заходу на схід (П. Панч); (Адмірал:) Струнко! Слухать наказ. Піднять пари. Курс вест (О. Корнійчук); — Куди це в путь?...  Словник синонімів української мови
11. Захід — За́хід, -ходу, -дові, на -ді. Поді́ї на За́ході. Запози́чення слів із За́ходу  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. захід — ЗА́ХІД¹, ходу, ч. 1. Одна з чотирьох сторін світу; протилежне схід. [Павло:] І на схід, і на захід, і на південь, і на північ, хмари, розійдітесь (Кроп., II, 1958, 390); На заході небо спалахнуло червоним вогнем (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах
13. захід — Захидъ, оду м. 1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ. Ном. 931. 2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця.  Словник української мови Грінченка