Великий тлумачний словник сучасної мови

зацупіти

зацупі́ти

-ію, -ієш, док., розм.

Втратити рухливість; задерев'яніти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зацупіти — зацупі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зацупіти — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
  3. зацупіти — ЗАЦУПІ́ТИ, ію, ієш, док., розм. Втратити рухливість; задерев’яніти. Від холоду пальці зацупіли (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. зацупіти — Зацупіти, -пію, -єш гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.  Словник української мови Грінченка