Великий тлумачний словник сучасної мови

заціловувати

заціло́вувати

-ую, -уєш, недок., зацілувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Довго цілувати, вкривати поцілунками кого-небудь; втомлювати цілуючи.

2》 тільки док. Почати цілувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заціловувати — заціло́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заціловувати — див. балувати  Словник синонімів Вусика
  3. заціловувати — Заціло́вувати, -ло́вую, -ло́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заціловувати — ЗАЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Довго цілувати, вкривати поцілунками кого-небудь; втомлювати цілуючи. Федір, п’яніючи від несподіваного щастя, обхопив їх обох [Валентину з Олегом] і почав ревно заціловувати (Руд.  Словник української мови в 11 томах