зачаїти

зачаї́ти

-аю, -аїш, док.

Зачаїти дух (подих) — затримати, затамувати дихання.

Значення в інших словниках

1. зачаїти — зачаї́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачаїти — ЗАЧАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док.: Зачаї́ти дух (по́дих) — затримати, затамувати дихання. Зачаївши дух, вони виносять перший вулик на подвір’я (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 268); Люди зачаїли подих (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 214).  Словник української мови в 11 томах