зачмеліти

зачмелі́ти

-ію, -ієш, док., розм.

Втратити здатність ясного розуміння, сп'яніти (від дії алкогольних напоїв).

|| Втратити здатність ясного розуміння під впливом якого-небудь сильного переживання; очманіти.

Значення в інших словниках

1. зачмеліти — зачмелі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зачмеліти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.  Словник синонімів української мови
3. зачмеліти — ЗАЧМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Втратити здатність ясного розуміння, сп’яніти (від дії алкогольних напоїв). — А я гадаю так: випив, то й помовч, коли ти є людина… не смій співать налиганий, коли ти, мов чіп, мов квач, коли голова зачмеліла (Ільч.  Словник української мови в 11 томах