зачіплювати

зачі́плювати

-юю, -юєш і зачіпляти, -яю, -яєш, недок., зачепити, -чеплю, -чепиш; мн. зачеплять; док., перех., а також із прийм. за.

1》 Чіпляти або захоплювати чим-небудь.

|| Ненароком наштовхуватися на кого-, що-небудь, черкатися об когось, щось під час руху.

|| Накидаючи, прикріпляти, одягати.

|| Черпаючи, набирати що-небудь; зачерпувати.

2》 тільки док., розм. Роздобути, дістати що-небудь.

|| Захопити що-небудь, урвати.

Значення в інших словниках

1. зачіплювати — зачі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачіплювати — ЗАЧІПЛЯТИ, чіпляти, (у русі) перечіплювати; (гаком) загачувати; (торкати) зачіпати, черкатися об що; дк. ЗАЧЕПИТИ (куш) Ф. вхопити, урвати. ЗАЧІПЛЮВАТИСЯ чіплятися і п.ф. від ЗАЧІПЛЮВАТИ; (за що) хапатися, (де) укріплюватися, П. затримуватися <н.  Словник синонімів Караванського
3. зачіплювати — ЗАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. заче́плять; док., перех., а також із прийм. за. 1. Чіпляти або захоплювати чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах