зачіс

за́чіс

-чосу, ч.

Зачесане в одному напрямку волосся.

|| Те саме, що зачіска.

Значення в інших словниках

1. зачіс — за́чіс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зачіс — ЗА́ЧІС, чосу, ч. Зачесане в одному напрямку волосся. Носили [скіфи] довге волосся, що спадало на плечі, інколи з особливим зачосом над лобом (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 142); // Те саме, що за́чіска.  Словник української мови в 11 томах