Значення в інших словниках
-
збагатити —
збагати́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
збагатити —
ЗБАГАТИТИ – ЗБАГАТІТИ Збагатити, -ачу, -атиш, перех. Зробити когось, щось багатим, збільшуючи прибутки, майно тощо; зробити змістовнішим, досконалішим; збільшити вміст корисних речовин у руді, вугіллі, ґрунті тощо.
Літературне слововживання
-
збагатити —
ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев.
Словник синонімів української мови
-
збагатити —
Збагати́ти, -гачу́, -гати́ш, -тя́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
збагатити —
ЗБАГАТИ́ТИ див. збага́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
збагатити —
Збагати́ти, -чу, -тиш гл. Обогатить. На землю глянеш — і напоїш, і збагатиш її даремно. К. Псал. 144.
Словник української мови Грінченка