Великий тлумачний словник сучасної мови

збагачувальний

збага́чувальний

-а, -е, спец. Признач. для збагачення (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. збагачувальний — збага́чувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. збагачувальний — ЗБАГА́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для збагачення (у 2 знач.). Для підвищення якості вугілля його необхідно збагачувати на збагачувальних фабриках (Гірн. пром.., 1957, 44).  Словник української мови в 11 томах