Великий тлумачний словник сучасної мови

збороняти

збороня́ти

I -яю, -яєш, недок., зборонити, -оню, -ониш, док., перех., діал.

Забороняти.

II -яю, -яєш, недок., зборонити, -оню, -ониш, док., перех., заст.

Захищати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. збороняти — збороня́ти 1 дієслово недоконаного виду забороняти діал. збороня́ти 2 дієслово недоконаного виду захищати рідко  Орфографічний словник української мови
  2. збороняти — див. захищати  Словник синонімів Вусика
  3. збороняти — ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИ перев. у запереч. конструкціях, ЗАКА́ЗУВАТИ заст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИ діал. — Док.: заборони́ти, поборони́ти розм. рідко уборони́ти (вборони́ти) рідко заказа́ти, зборони́ти. Малювати (Т.  Словник синонімів української мови
  4. збороняти — ЗБОРОНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ЗБОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., перех., діал. Забороняти. Не збороняй мені сього. Бо не піду за другого (Чуб., V, 1874,224); — Не збороняйте мені, мамо!...  Словник української мови в 11 томах
  5. збороняти — Збороня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. Чуб. V. 117. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати. Мл. л. сб. 297.  Словник української мови Грінченка