зборювати

збо́рювати

-юю, -юєш, недок., збороти, зборю, збореш, док., перех.

1》 Перемагати кого-небудь у боротьбі (у 1 знач.), у сутичці, бійці.

|| Перемагати в бою.

2》 Підкоряти, скоряти що-небудь, брати верх над чимось.

|| Змагати кого-небудь (про сон, дрімоту, втому і т. ін.).

|| Переборювати в собі які-небудь почуття, якийсь стан і т. ін.; позбуватися чогось.

Значення в інших словниках

1. зборювати — збо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зборювати — Перемагати, долати, бороти, брати гору, (опір) ламати; У ФР. змагати, налягати, морити, <н. зборює сон>.  Словник синонімів Караванського
3. зборювати — ПЕРЕМОГТИ́ кого, що (у боротьбі, змаганні тощо), ПОБОРО́ТИ, ЗБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПОКОНА́ТИ заст., ПОДОЛІ́ТИ рідше, ПОВЕ́РГНУТИ (ПОВЕ́РГТИ) уроч., ПОПРА́ТИ уроч., ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕПЕ́РТИ фам.  Словник синонімів української мови
4. зборювати — ЗБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗБОРО́ТИ, зборю́, збо́реш, док., перех. 1. Перемагати кого-небудь у боротьбі (у 1 знач.), в сутичці, бійці. Стрибнув, як котик, ухопив матір за пояс і повисся [повис]. Горпина поточилася. — Оце який здоровий!...  Словник української мови в 11 томах