збочений

збо́чений

-а, -е.

1》 Який зійшов, звернув вбік з якогось напрямку.

2》 У якого є відхилення від правильного або певного напрямку в поведінці, поглядах, діяльності.

Значення в інших словниках

1. збочений — збо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збочений — ЗБО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Який має збочення у поведінці, діяльності, поглядах і т. ін. (про людину). – Він відразу ж почав плакатися мені в жилетку, твердив, яка .. жорстока, безсердечна, збочена [Маргарита] (О. Авраменко...  Словник української мови у 20 томах
3. збочений — збо́чений який має відхилення від традиційних, визначених суспільством норм і правил поведінки (зокрема сексуальних)(м, ср, ст): Здибаю раз його з псом. Мішанина всіх львівських рас. – О, пан радник мають пса! – Це не є жаден пес... – ?...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. збочений — Збо́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)