збрижений

збри́жений

-а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до збрижити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. збрижений — збри́жений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. збрижений — ЗБРИ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до збри́жити. В невеличких калюжках на тротуарі, збрижених вітерцем, грало сонце (Сміл., Сашко, 1954, 24); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах