збійний

збі́йний

-а, -е.

Який має збої у роботі.

Значення в інших словниках

1. збійний — збі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. збійний — ЗБІ́ЙНИЙ¹, а, е, спец. 1. Який зумовлює збій (див. збій¹ 1). Так звані природні клітини-кілери – це основа протипухлинного імунітету. Їхнє головне завдання полягає в тому, щоб якомога раніше розпізнати збійні клітини і знищити їх (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах