звалювання

зва́лювання

I -я, с.

Дія за знач. звалювати і звалюватися I.

II -я, с.

Дія за знач. звалюватися II.

Значення в інших словниках

1. звалювання — зва́лювання 1 іменник середнього роду перекидання зва́лювання 2 іменник середнього роду сплутування  Орфографічний словник української мови
2. звалювання — ЗВА́ЛЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. зва́лювати і зва́люватися¹. Корчувач-збирач Д-210В.. призначений для звалювання дерев, корчування пнів (Довідник сіль. будівельника, 1956, 132). ЗВА́ЛЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. зва́люватися².  Словник української мови в 11 томах