звитий

зви́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до звити.

Значення в інших словниках

1. звитий — зви́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. звитий — ЗВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зви́ти. Маруся виходить у квітках, стрічках, з вишиваним рушником у руках. Коло правого вуха два віночки, звиті з волочки на обручиках (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах