звитяжець
звитя́жець
-жця, ч., уроч.
1》 Той, хто переміг у бою, у війні.
|| Герой, витязь, лицар.
|| Боєць, воїн.
2》 Той, хто, долаючи труднощі, наполегливо працюючи, демонструючи своє мистецтво і т. ін., досягає успіхів у чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови