Великий тлумачний словник сучасної мови

зводити

I зв`одитиі рідко ізводити, -джу, -диш, недок., звести, зведу, зведеш і рідко ізвести, -веду, -ведеш; мин. ч. звів, звела, -звело, рідко ізвів, ізвела, -ізвело; док., перех.

1》 Ведучи, допомагати кому-небудь або змушувати когось сходити вниз.

|| перен., рідко. Змушувати кого-небудь переходити у нижче суспільне становище.

|| перен., рідко. Призводити, спричинюватися до морального падіння.

2》 Забирати звідки-небудь або відводити, скеровувати в інше місце, в інший бік.

|| Забирати звідки-небудь силою або таємно; викрадати.

Зводити з розуму — а) доводити до божевілля, робити божевільним; б) змушувати кого-небудь поводити себе нерозумно, всупереч логіці; в) викликати почуття кохання, закохувати в себе кого-небудь; г) викликати, розбурхувати почуття, дуже захоплювати.

Зводити на слизьке — а) (кого) змушувати опинятися в небезпечному становищі; підводити; б) (що, у спол. зі сл. розмова, мова) надавати небезпечного спрямування розмові.

3》 Знищувати, видаляти, виводити що-небудь (плями, фарбу і т. ін.) з чогось.

4》 також без додатка. Змінювати об'єкт, предмет розмови, напрям думок і т. ін.

|| на що. Співаючи або граючи, переходити з однієї мелодії на іншу.

5》 Переміщати що-небудь знизу догори; піднімати.

|| на що. Поміщати що-небудь на вище місце; класти, ставити на щось.

|| також чим. Підводити що-небудь, переміщати в інше положення.

|| Утворюючи, здіймати, спрямовувати вгору (полум'я, іскри, бризки і т. ін.).

|| перен., рідко. Переводити кого-небудь у вище суспільне становище.

6》 Допомагати кому-небудь вставати, підніматися; підводити кого-небудь.

|| Надавати чому-небудь вертикального положення.

|| Будити кого-небудь, піднімати з постелі.

|| на що. Надихаючи, спонукати до яких-небудь дій.

7》 Споруджувати, будувати що-небудь.

8》 Приводити, збирати (багатьох людей, тварин і т. ін.) з різних місць в одне.

|| Збираючи, зосереджувати що-небудь в одному місці.

|| Об'єднувати що-небудь, утворюючи одне ціле. Зводити докупи думки.

9》 Підраховуючи, обчислювати, робити підсумок.

Зводити рахунки з ким — відомщати, карати за що-небудь; розправлятися з кимось.

10》 Наближати кого-, що-небудь одне до одного, з'єднувати одне з одним.

|| Стулювати краї, сторони, кінці чого-небудь.

11》 розм. Сприяти зустрічі, знайомству, зближенню і т. ін. кого-небудь з кимось.

12》 на кого. Безпідставно звинувачувати кого-небудь у чомусь недоброму.

|| Накликати на кого-небудь щось погане, небажане.

13》 Приваблювати кого-небудь чимось заманливим, спокусливим.

|| Полонити чарами, зачаровувати своєю красою; зваблювати,

14》 Губити, занапащати кого-, що-небудь. Зводити в могилу.

|| розм. Знущатися з кого-небудь, мучити когось.

|| розм. Марно витрачати, переводити (час).

15》 Згинаючи, складаючи в якийсь спосіб, утворювати зморшки, складки і т. ін.

|| Стягувати м'язи, корчити.

|| безос.

16》 на що, до чого. Зменшувати, скорочувати що-небудь до якоїсь межі.

|| Збіднюючи, спрощуючи що-небудь багатогранне, підміняти його чимось менш складним або менш важливим.

17》 Починати робити, затівати, учиняти що-небудь.

II звод`итизводжу, зводиш, док., перех.

Повести куди-небудь, допомогти побувати десь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зводити — зво́дити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. зводити — (сходами) супроводити; (очі) підносити, підводити; (з ч. не) не спускати <н. очей>; (з пуття) збивати; (з лави) підіймати; (міста) СПОРУДЖУВАТИ; (людей) збирати <�докупи>, скупчувати; (докупи) об'єднувати; (рахунки) ПІДРАХОВУВАТИ;...  Словник синонімів Караванського
  3. зводити — див. будувати; спокушати; судомити  Словник синонімів Вусика
  4. зводити — заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого. Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Нікуди не годяться діла твої .., Лелюше. На слизьке загнали тебе .. звідки майже немає виходу (М.  Фразеологічний словник української мови
  5. зводити — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. зводити — Зво́дити, зво́джу, зво́диш; зводь, зво́дьте; див. зве́сти́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зводити — ЗВО́ДИТИ і рідко ІЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗВЕСТИ́, зведу́, зведе́ш і рідко ІЗВЕСТИ́, веду́, веде́ш; мин. ч. звів, звела́, ло́, рідко ізві́в, ізвела́, ло́; док., перех. 1. Ведучи, допомагати кому-небудь або змушувати когось сходити вниз. — Сходьте!...  Словник української мови в 11 томах
  8. зводити — Зво́дити, -джу, -диш сов. в. зве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Сводить, свести. Зводь помалу дитину з рундука. З поклоном низесеньким панну з коня зводить. К. Досв. 129. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 120. — з ро́зуму, з ума. Сводить съ ума.  Словник української мови Грінченка