звірячий

звіря́чий

-а, -е.

1》 Прикм. до звір I 1).

|| Такий, як у звіра (див. звір I 1)).

2》 перен. Лютий, жорстокий, нелюдський.

3》 перен. Дуже сильний, надмірний.

Значення в інших словниках

1. звірячий — звіря́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звірячий — Хижацький; П. лютий, жорстокий, нелюдяний, нелюдський, канібальський.  Словник синонімів Караванського
3. звірячий — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ...  Словник синонімів української мови
4. звірячий — Звіря́чий, -ча, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. звірячий — ЗВІРЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до звір¹ 1. В звірячім царстві була вже віддавна така конституція: ..кождий їв тілько того, кого міг зловити, задушити і обдерти (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. звірячий — Звіря́чий, -а, -е Звѣрскій, звѣриный.  Словник української мови Грінченка