Великий тлумачний словник сучасної мови

зв'язка

зв'я́зка

-и, ж.

1》 Зв'язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети; в'язка.

|| розм. Які-небудь речі, зібрані та зв'язані у вузол, пакунок; клунок.

|| перен.

Логічні зв'язки — засоби, за допомогою яких з одних логічних виразів утворюють інші, складніші.

2》 спец. В'яжуча речовина або суміш речовин чи якісь інші засоби, що міцно зв'язують, сполучають, скріплюють що-небудь із чимось.

3》 спец. Щільна сполучна тканина, що скріплює суглоби чи з'єднує окремі органи тіла між собою. Голосові зв'язки.

4》 грам. Допоміжне дієслово, яке є частиною складеного присудка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зв'язка — зв'я́зка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. зв'язка — Зв'я́зка, -зки ж. Связь. Вх. Лем. 418.  Словник української мови Грінченка