зганяти
зганя́ти
-яю, -яєш, згонити, -ню, -ниш, недок., зігнати і розм. зогнати, зжену, зженеш, док., перех.
1》 Примушувати полишити певне місце; проганяти.
|| Примушувати переселятися звідки-небудь.
|| Виганяти кого-небудь із двору, дому і т. ін.
2》 Скидати, змітати, змахувати що-небудь із чогось.
|| Призводити до зникнення чого-небудь; знищувати.
3》 перен. Примушувати пройти, минути (яке-небудь почуття, стан і т. ін.). Зганяти жир. Зганяти злість.
4》 Приганяти звідусіль в одне місце, примушувати збиратися в одному місці.
5》 тільки зганяти, зігнати, мед. Видаляти плід.
Великий тлумачний словник сучасної української мови