Великий тлумачний словник сучасної мови

згаяти

зга́яти

згаю, згаєш, док., перех.

Витратити марно (час); змарнувати.

|| Провести, перебути якийсь час де-небудь.

|| рідко. Розтратити, занапастити (талант).

|| Заповнити чим-небудь (час).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. згаяти — зга́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. згаяти — ЗГА́ЯТИ див. зга́ювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. згаяти — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. згаяти — ЗГА́ЯТИ, зга́ю, зга́єш, док., перех. Витратити марно, по-пустому (час); змарнувати. Виїжджала Мася на саму другу Пречисту; вибрала мати свято, щоб часу не згаяти (Свидн., Люборацькі, 1955, 44); Більше як три місяці згаяв [Зінько], у тюрмі сидячи (Гр.  Словник української мови в 11 томах
  5. згаяти — Згаяти, -гаю, -єш гл. О времени: по терять, пропустить. Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали — поламався. Харьк.  Словник української мови Грінченка