зглядіти

згля́діти

і зоглядіти і згледіти і зогледіти, -джу, -диш, док., перех. і без додатка, перев. із заперечною част. не, розм.

Побачити, помітити кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. зглядіти — згля́діти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зглядіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм.  Словник синонімів української мови
3. зглядіти — ЗГЛЯ́ДІТИ і ЗОГЛЯ́ДІТИ і ЗГЛЕ́ДІТИ і ЗОГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док., перех. і без додатка, перев. із заперечною част. не, розм. Побачити, помітити кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. зглядіти — Зглядіти, -джу, -диш гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. КС. 1882. IV. 170. — о́ком. Охватить взглядомъ.  Словник української мови Грінченка