згромаджений

згрома́джений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до згромадити.

2》 у знач. прикм. Який згромадився, зібрався докупи (про всіх чи багатьох).

Значення в інших словниках

1. згромаджений — згрома́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згромаджений — Згрома́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. згромаджений — ЗГРОМА́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до згрома́дити. Сіно лежало згромаджене та ждало його руки (Коб., III, 1956, 499); Перед піччю на бантині сушиться шмаття, за піччю згромаджене усяке дрантя (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах