Великий тлумачний словник сучасної мови

згромаджувати

згрома́джувати

-ую, -уєш, недок., згромадити, -джу, -диш, док., перех.

1》 Згрібати, складаючи в одне місце, на купу.

2》 перен. Збирати разом, скупчувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. згромаджувати — згрома́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. згромаджувати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ...  Словник синонімів української мови
  3. згромаджувати — Згрома́джувати, -джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. згромаджувати — ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Згрібати, складаючи в одне місце, на купу. Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю (Мирний, IV, 1955, 121); — Ні, тату, ми залишимося: треба ж вранці сіно перевернути...  Словник української мови в 11 томах