згрішити

згріши́ти

і рідше зогрішити, -шу, -шиш, док., розм.

1》 рел. Учинити гріх, порушивши релігійно-етичні правила.

2》 перен. Скоїти ганебний вчинок, припуститися помилки в чому-небудь і т. ін.

Значення в інших словниках

1. згрішити — згріши́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. згрішити — ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИ розм., ПРОГРІША́ТИСЯ розм., СОГРІША́ТИ заст. — Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти.  Словник синонімів української мови
3. згрішити — ЗГРІШИ́ТИ і рідше ЗОГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. 1. рел. Учинити гріх, порушивши релігійно-етичні правила. — Знаєте, почав я молитися отут, ..і я тяжко згрішив.  Словник української мови в 11 томах
4. згрішити — Згріша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. згріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Чоловік шо ступить, то згрішить. Ном. № 99. Коваль згрішив, а шевця повісили. О. 1862. X. 34.  Словник української мови Грінченка